Українського військового, правозахисника і колишнього журналіста ВВС Максима Буткевича засудили до 13 років позбавлення волі у "суді ЛНР".
Влітку 2022 року Максим Буткевич, який у складі ЗСУ воював на сході України, потрапив у російський полон.
Батьки Максима шоковані новинами про так званий суд в "ЛНР", але не втрачають надію, що їхній син повернеться додому.
"Ми сподіваємося, ми віримо, ми будемо робити все, що від нас залежить, щоб він повернувся", - говорить Олександр Буткевич у коментарі ВВС.
Максима Буткевича, який допоміг сотням мігрантів в Україні, протягом десятиліть адвокатував права людей, російські ЗМІ представляють як "переконаного фашиста" та "головного підривника режимів" у Казахстані та Білорусі.
Російська пропаганда називала Максима "британським шпигуном" лише через те, що він колись працював на BBC.
"Суд" в "ЛНР"
Новину про суд над українським правозахисником опублікував Слідчий комітет Росії. Там заявили, що Максима "засуджено" за звинуваченням у скоєнні воєнних злочинів.
У рішенні "суду" йдеться, що Буткевича визнали винним у жорстокому поводженні з цивільним населенням, використанні заборонених методів у ході збройного конфлікту, а також у замаху на вбивство двох і більше людей.
У СКР заявили, що Максим Буткевич визнав свою провину і кається.
Так званий суд проходив на підконтрольній Росії частині Луганської області. Разом з Буткевичем за схожими звинуваченнями засудили ще двох українців: Віктора Похозея та Владислава Шеля.
За версією росіян, влітку минулого року у Сєвєродонецьку Буткевич вистрілив із протитанкового гранатомета по під'їзду житлового будинку, де в цей момент перебували двоє мирних мешканців - нібито "з метою їхнього вбивства та заподіяння шкоди майну".
Україна не визнає ні "ЛНР", ні судів на цій території.
"Що можна чекати від такого судочинства?"
"Ми щойно про це самі дізнались. Я не можу говорити, я весь час плачу", - говорить про новини з "ЛНР" матір Максима Євгенія.
Понад пів року її син перебуває у російському полоні. Лише кілька разів батьки бачили сина на відео, які оприлюднювали російські ЗМІ і довго не знали нічого про його долю. У грудні військовий з підрозділу Максима Буткевича, якого обміняли, повідомив, що Максима утримували в Луганському СІЗО.
"Це фейковий вирок, ця справа сфабрикована. Але чому тут дивуватися, коли навіть Лавров каже, що ми не нападали на Україну. Що можна чекати від цієї країни й такого судочинства?" - говорить Олександр Буткевич.
Він каже, що більше нічого не може розповісти, щоб не зашкодити сину. Він не знає, чи є його син у списках на обмін полоненими.
"На обмін можуть подавати, а російська сторона вибірково вирішує, кого звільняти. Але ми не втрачаємо надії", - каже пан Бутеквич.
Питанням визволенням Буткевича, як і інших полонених, займається Обʼєднаний центр із пошуку та звільнення полонених.
Колеги, друзі, рідні Максима Буткевича обурені тим, що російські медіа змальовують його як нациста.
"Якщо є люди, яких важко уявити спроможними до "жорстокого поводження з цивільним населенням", то це саме Макс Буткевич", - говорить Олеся Островська, директорка Мистецького Арсеналу.
"Макс - найдобріша на світі людина. Чи думав він, коли наполегливо виходив на одиничні пікети за звільнення з російської катівні Сенцова та Кольченка, що сам опиниться на їхньому місці", - говорить у коментарі ВВС подруга Максима Ірина Навольнєва.
"Розповідають, що всі полонені медійні особи перебувають під особливим прицілом росіян. Таке враження, що з нього роблять сакральну жертву", - говорить батько Максима.
Пацифіст і захисник мігрантів
До 2022 року у Максима Буткевича не було бойового досвіду, за винятком навчання на військовій кафедрі разом із отриманням філософської освіти.
Після початку вторгнення навесні 2022 року Максим Буткевич пішов на фронт. "Він сказав, що треба йти і захищати країну. Бо інших варіантів для нього не існує", - згадує його мати Євгенія Буткевич.
"У лютому Макс пішов захищати Україну від російської навали, адже в умовах інвазії права людини неможливі... Мабуть, Макс — найрадикальніший гуманіст, якого я зустрічала", - згадує його подруга, режисерка Надія Парфан.
У червні 2022 року він разом з іншими військовослужбовцями ЗСУ потрапив у полон в районі захоплених росіянами пунктів Золоте і Гірське Луганської області.
Згодом Міноборони Росії підтвердило, що Буткевич є військовополоненим.
Десятки російських сайтів публікували новини про Максима, де його називають "бойовиком" і "нацистом", "пропагандистом" і "русофобом". Йому приписують розпалювання громадянської війни.
У біографії Максима - робота в українській службі ВВС у Лондоні, де він робив програми про мистецтво та проблеми біженців; викладання у Києво-Могилянській академії; робота в управлінні верховного комісара ООН у справах біженців.
Колеги і друзі називають його пацифістом і захисником мігрантів. Він неодноразово публічно засуджував расизм, ксенофобію, дискримінацію, антисемітизм, ромафобію, гомофобію, фашизм та нацизм.
Майже 15 років свого життя Буткевич присвятив правозахисній діяльності. Він входив до правління українського представництва Amnesty international та громадської ради при МВС. Був співзасновником правозахисної організації "Без кордонів", яка бореться з ксенофобськими та расистськими проявами в Україні, допомагає мігрантам і переселенцям.
"Максим боровся проти дискримінації, проти мови ворожнечі. Він боровся за те, щоб Україна не депортувала людей у країни, де їм загрожувала небезпека. Допомагав їм знаходити тут прихисток", - розповідає Володимир Яворський, юрист з Центру громадянських свобод - друг Максима.
За його оцінками, під час своєї правозахисної діяльності Максим допоміг сотням мігрантів в Україні.
Максим надавав консультації, зустрічав в аеропортах та на автостанціях, збирав гуманітарну допомогу і кошти, розвінчував ксенофобські стереотипи про мігрантів у медіа, розповідають його колеги та друзі.
"Він завжди всіх рятував. Писав заяви у Європейський суд з прав людини, збирав гроші для військових. Він був захисником тих, хто страждає найбільше - людей з інвалідністю, жінок та дітей. Найбільш незахищених і найбільш переслідуваних людей", - говорить правозахисниця Олександра Делеменчук.
"Максим критикував праві організації в Україні за напади на іноземців. Він відкрито виступав проти правих і мав з ним конфлікти. Тим більш дивно, що російські ЗМІ називають його нацистом. Максим має абсолютно протилежні погляди", - каже Володимир Яворський.
Ще влітку, коли стало відомо про полон, громадські діячі, медійники, політики організували акцію із закликом негайно звільнити Буткевича у соцмережах — дописи супроводжувались хештегом #FreeMaksymButkevych.
Тоді до флешмобу приєднався зокрема міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський.
У лютому на міжнародному кінофестивалі "Берлінале" закликали звільнити Максима Буткевича з російського полону.